Кормшко Артем,
- учень 11 класу фізико-математичного напряму навчання за профілем «математика, фізика» Слов’янсъкого педагогічного ліцею (науковий керівник – Горбань Н.1.). Робота посіла II місце II етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницъких робіт учнів-членів МАН України.
Секція загальної біології
ВИВЧЕННЯ ВМІСТУ КАРОТИНОЇДІВ У ДЕЯКИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ БАЗИДІОМІЦЕТІВ
Гриби є джерелом різноманітних природних біологічно активних речовин з імуностимулюючим, онкологічним, радіопротекторним та загальнозміцнюючим ефектом. Саме тому набуває актуальності проблема вивчення корисних властивостей лікарських базидіоміцетів, пошук нових хімічних сполук, дослідження закономірностей метаболічних шляхів біологічно активних речовин та широке їх застосування у медицині, косметології, господарстві.
Предмет дослідження – вміст біологічно активних речовин у плодових тілах та культурах грибів.
Об'єкт дослідження: плодові тіла та штами грибів класу Базидіоміцети (шампіньйон двохспоровий, лисичка звичайна, коріолус багатоколірний, коріолус зональний, губка дубова, дедалеопсис бугристий, печіночниця звичайна, опеньок зимовий, трутовик справжній, коренева губка, трутовик облямований, трутовик плаский, трутовик серно-жовтий, чорний гриб, трутовик справжній осиковий, сливовий трутовик, трутовик справжній дубовий, трутовик лускатий, глива звичайна, щелелістник звичайний, рядовка зелена).
Метою роботи було вивчення вмісту каротино'їдів у плодових тілах та культурах лікарських базидюмщетів.
Реалізуючи мету, ми поставили перед собою такі задачі:
- проаналізувати наукову літературу за даною темою;
- зібрати дикорослинні плодові тіла базидюмщетів різних систематичних груп нашого регіону;
- виділити чисті культури лікарських базидіоміцетів;
- визначити вміст каротино'їдів у плодових тілах дико рослинних грибів;
- дослідити динаміку росту і біосинтезу каротиноїдів біосинтетично активного штаму.
Новизна нашої роботи полягає у тому, що вперше досліджено вміст каротино’їдів у плодових тілах як господарсько значущих остових грибів, так і у дикорослих базидіоміцетів, що зростають в природних та штучних насадженнях м. Донецька та Слов'янського району. Крім того, уперше досліджено спільну динаміку росту і вмісту каротиноїдів біологічно активного штаму.
Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані для розробки терапевтичних лікарських засобів, а також у різноманітних харчових добавках грибного походження, як природне джерело провітаміну А.
Методи дослідження:
- виділення та культивування чистих культур;
- спектрофотометричний метод (для визначення вмісту каротиноїдів);
- статистична обробка динаміки результатів з використанням комп'ютерних програм.
Робота виконувалася в наукових лабораторіях кафедри фізюлогй рослин Донецького національного університету у 2008-2009 рр. в рамках держбюджетних тем на замовлення Міністерства освіти і науки України.
Аналіз отриманих даних дає змогу говорити про наступне. Вміст каротиноїдів у зразках плодових тіл грибів
коливався у значних межах (від 0,03 мг/100 г до 55, 04 мг/100 г).
У повітряно-сухому (посушеному) міцелії найбільший вміст каротиноїдів визначено у плодових тілах трутовика плаского – 55,04 мг/ 100г; трутовика сірно-жовтого – 50,14 мг/100 г; трутовика справжнього – 49,83 мг/100 г. Значно менші показники спостерігалися у щелелистика звичайного (0,10 мг/ 100 г), чорного гриба (0,81 мг/100 г) та коріолуса багатокольорового (0,61 мг/100 г).
У ході роботи отримані дані порівнювали з вмістом каротиноїдів у моркві звичайній та перцю солодкому червоному, які використовуються з метою промислового отримання провітаміну А, а в наших дослідженнях виступали контрольними зразками. Вміст каротиноїдів у моркві звичайній та перцю солодкому червоному сягав 8,5 мг/ 100 г та 2,0 мг/ 100 г у нативному міцелії та 34,8 19,2 мг/100 г у повітряно-сухому міцелії відповідно.
Вміст провітаміну А у таких грибах, як печіночниця звичайна, трутовик плаский, трутовик справжній, трутовик справжній дубовий переважає контрольні зразки.
Спираючись на отримані експериментальні результати попереднього дослідження, ми визначили динамку росту вмісту каротиноїдів у чистих культурах штаму f-vv опенька зимового (Flammulina velutipes) та штаму fh-08 – печіночниці звичайно'ї (Fistulina hepatica).
Дослідні штами культивували на глюкозо-пептонному середовищі в оптимальних температурних умовах – при 27,5°С. Вміст каротиноїдів фіксували в культуральному фільтраті, міцеліальному гомогенаті та перерахували їх вміст на повітряно-сухий міцелій.
Аналіз отриманих результатів дає змогу стверджувати, що штами f-vv та fh-08 здатні до синтезу каротиноїдів у культурі. Максимальний вміст провітаміну спостерігався на 15 добу у двох досліджуваних об'єктах і дорівнював 4,97 мг/ 100 г та 9,39 мг/ 100 г відповідно. При цьому чітко видно, що показник кількості каротиноїдів штаму печіночниці звичайної в 1,5-2 рази випереджає штам опенька зимового.
Таким чином, отримані у ході експерименту дані показали індивідуальні антиоксидантні характеристики дикорослих лікарських базидіоміцетів нашого району і дали змогу рекомендувати такі гриби нашого регіону, як печіночниця звичайна, трутовик справжній, трутовик облямований, трутовик плаский, трутовик справжній дубовий для подальших лабораторних медичних досліджень з перспективою їхнього активного використання як сировини для промислового отримання провітаміну А.
| 
